У серпні 2025 року Володимир Морпак прийшов на «Заплив на заході сонця» на озері Задорожнє. Він хотів знову плавати у відкритій воді, але перед стартом зрозумів, що йому потрібен супровід. Там він познайомився з Дмитром Бураковим, який поплив поруч. Згодом Дмитро та Юля Рудюк запросили Володю на «Світязьку хвилю». Так почалася його історія з «Жабколапками».
Для нас він Володя, або Casper. Ветеран, батько чотирьох дітей, один із перших учасників і співзасновник нашої спільноти. Людина, з якою все починалося.
Повернення у воду
Володя виріс біля Дніпра й плавав із дитинства. Займався плаванням у школі, в університеті та продовжував, коли став військовим. Службу у Збройних Силах України він розпочав у 2010 році. Пройшов шлях від солдата до капітана й заступника командира батальйону.
24 березня 2022 року під час оборони Володимирівки поблизу Волновахи Володя зазнав важкого поранення обох ніг. Попереду були численні операції, лікування у Львові та Парижі й тривале відновлення. Плавання на певний час зникло з його життя. А потім він повернувся у воду.
«Я розслабляюся у воді», — розповів Володя. З часом вода знову стала для нього місцем, де можна тренуватися, ставити цілі й просто бути серед своїх.
Від Світязя до десяти кілометрів
Після першого старту на Задорожньому були 1,5 км на «Світязькій хвилі». А взимку — Crazy Challenge 2026 у Києві: 24 години командної естафети в басейні. «Жабколапки» пропливли 62,1 км і посіли п’яте місце серед дев’яти команд. Особистий результат Володі — 10 км 800 м.
Далі прийшла відкрита вода й нові дистанції: 5 км на Oceanman Kyiv і 10 км на Freedom Splash. Коли ми згадуємо той перший заплив на заході сонця, десятка звучить особливо. Хоча Володя, мабуть, уже думає, куди плисти далі 😅
У вересні 2026 року він також проплив 1,9 км за 45:16 на SVITIAZ IRONWAVE і передав естафету Олегу Йордану. Разом із Сергієм Дубовим вони склали команду трьох ветеранів для плавального, велосипедного та бігового етапів триатлону.
І плаванням Володині спортивні пригоди не обмежуються. Він долучений до Veteran Spirit Lviv, грає в регбі та баскетбол на кріслах колісних і представляє Львів на змаганнях.
Бути поруч і поза водою
Після завершення військової служби Володя став фахівцем із супроводу ветеранів у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій. Допомагає іншим ветеранам розібратися з доступними можливостями, знайти відповіді на свої питання й людей, до яких можна звернутися. У Суспільному він пояснював, що хоче бути для них товаришем, який допомагає налагодити зв’язок і уважно слухає.
У «Жабколапках» ми знаємо Володю як людину, яка виходить на старт, береться за новий виклик і пливе далі. Дуже тішимося, що колись на Задорожньому він зустрів Дмитра. І що тепер ми пливемо разом.
Пливи і не квакай, Casper